Селищний голова

Турбаба Галина Григорівна

Порядок управління комунальним майном
Про благоустрій території населених пунктів Дворічанської селищної ради
Пошук
Анонс подій
Подій не заплановано
Посилання

Президент України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Харківська облдержадміністрація

Харківська обласна рада

 

Конкурс серед представників Дворічанської громади на кращу публікацію серед людей поважного віку.
Конкурс серед представників Дворічанської громади на кращу публікацію серед людей поважного віку.

Конкурс серед представників Дворічанської громади на кращу публікацію серед людей поважного віку.

Конкурс присвячений Міжнародному дню людей похилого віку.

До оргкомітету конкурсу продовжують надходити публікації.

 

Ольга Василівна Волик: цікава жінка, цікаве життя

З цією миловидною і привітною жіночкою я познайомилася в нашому музеї. Вона зайшла зі справами до своєї доньки Ірини, яка тут працює. Раніше я її бачила неодноразово, але ніколи не спілкувалася. На перший погляд – звичайна жінка. Іра розповіла, що її мама добра господиня, уміла рукодільниця, ласкава і любляча мама, бабуся і прабабуся. Здавалося б нічого особливого в житті цієї жінки не було. Живе життям, схожим на тисячі таких, як вона. Але як приємно було слухати розповідь Іри про свою маму, що захотілося всім розповісти.

Ольга Василівна народилася у невеличкому шахтарському містечку Гірське на Луганщині в сім’ї робітників. Так склалася доля, що сім’я Ольги Василівни  переїхала на Дворічанщину – малу батьківщину її батьків. На той час в родині народилася ще одна донечка – Люба, а самій Олі було лише три роки.

Її тато - Василь Захарович Власенко,усе життя працював  трактористом в « Сільгоспхімії», а мама -  Поліна Андріївна, деякий час працювала на асфальтному заводі. Але за станом здоров’я рано пішла на пенсію.

Сама Ольга Василівна закінчила вісім класів Пристанційної восьмирічної школи, потім – Харківський технікум зв’язку. Деякий час працювала в Дворічанському відділенні зв’язку оператором. В 1975 році Ольгу Василівну направили в Харків на курси підвищення кваліфікації працівників зв’язку. Туди також приїхав молодий спеціаліст – зв’язківець із Зачепилівки Микола Дмитрович Волик. Молодому чоловікові дуже приглянулася ця мила дівчина з довгою русявою косою. В той час у нього був фотоапарат і він увесь час фотографував Ольгу. Після закінчення курсів кожен повернувся до своїх домівок. Чим саме підкорила Ольга Миколу не відомо. Але через деякий час він на мотоциклі із Зачепилівки привіз  їй фотографії з тих курсів. Після третього побачення  Микола Дмитрович і Ольга Василівна вирішили одружитися. Вона покинула рідну домівку і розпочалося щасливе сімейне життя вже в Зачепилівці.

Але в  1979 році    Микола Дмитрович поїхав працювати в Мурманську область. Тут він ніс службу на атомному підводному човні. Згодом і Ольга Василівна поїхала за чоловіком. Вона працювала інтендантом при військовій частині. Тут, в селищі Оленяча губа вони прожили понад десять років. У цей період у них народилася ще одна донька.

Так склалася доля, що в 1992 році сім’я повернулася в рідні краї в с Гряниківка. Тут вони збудували і облаштували родинне гніздечко. Микола Дмитрович працював у телемайстерні, а Ольга Василівна – бухгалтером в Тавільжанському сільпо. Навіть після виходу на заслужений відпочинок Ольга Василівна ще деякий час працювала в торгівлі.

Зі своїм чоловіком Ольга Василівна виховали двох доньок – Іру і Світлану. Вона щаслива бабуся двох онучок Олі і Вероніки. Має трирічну правнучку Арину. Саме доньки допомогли своїй мамі перенести втрату коханого чоловіка і батька, якого не стало в 2009 році.

В 2008 році Ольга Василівна вийшла на пенсію. В нашому розумінні пенсіонерки – це бабусі, які займаються домашньою роботою, а в більшості сидять на лавках і пліткують. Можливо й так. Але це зовсім не стосується Ольги Василівни. Це весела і життєрадісна людина. Саме після виходу на заслужений відпочинок Ольга Василівна нарешті змогла зайнятися своїми  улюбленими заняттями, на які раніше їй бракувало часу. Вона вишиває хрестиком неймовірної краси картини, плете різні вироби, сама шиє одяг. Ольга Василівна дуже любить квіти і отримує неабияке задоволення доглядаючи за ними. Можна з упевненістю сказати, що у неї «золоті руки».

В свої 68 років Ольга Василівна веде досить таки активний спосіб життя. Спілкується зі своїми друзями, яких у неї багато. Вона є активною читачкою бібліотеки, учасницею фольклорного колективу при Будинку культури і систематично відвідує територіальний центр соціального обслуговування, де займається спортом.

Насичене і яскраве життя цієї жінки ламає всі стереотипи про те, що після виходу на пенсію життя мовби закінчується. Це зовсім не так. Життя продовжується. Лише починається нова його сторінка.

Алла Гудь

 

 

 

 

 

 

Альбом: Конкурс серед представників Дворічанської громади на кращу публікацію серед людей поважного віку.
Переглядів: 640
Дата публікації: 09:15 29.09.2021
Дворічанська селищна рада Харківської області >>>